Сьогоднi 21.07.19
AFR.COM.UAАГЕНТСТВО ФОНДОВОГО РИНКУ
 
ЕмітентиРеєстраториТорговцiЗберігачi Iнвестиційні фонди

Нові вимоги Закону "Про акціонерні товариства"
.: Дата публикации: 03.09.2009 09:00 :: Вложенных страниц: 2 :: Просмотров: 22426 :.
Нові вимоги Закону
«Про акціонерні товариства».
 
З 29 квітня 2009 року набрав  чинності Закон України «Про акціонерні товариства» (надалі Закон).
Але законодавець передбачив для акціонерних товариств певний перехідний період. Протягом двох років діють вимоги Закону України «Про господарські товариства», які стосуються діяльності акціонерних товариств.  Через два роки після набрання чинності Закону «Про акціонерні товариства» (з 29 квітня 2011р.) ст. 1-49 Закону «Про господарські товариства» втрачають чинність.
Новий Закон визначає, що з 29 жовтня 2010 року - « Усі акції товариства є іменними. Акції товариства існують виключно в бездокументарній формі» .
До приведення у відповідність із цим Законом закони України, інші нормативно-правові акти діють у частині, що не суперечить цьому Закону.
Статути та інші внутрішні положення АТ, створених до набрання чинності цим Законом, підлягають приведенню у відповідність з нормами Закону «Про акціонерні товариства» не пізніше ніж протягом двох років  з дня набрання чинності цим законом ( до 29 квітня 2011 року ).
ДКЦПФР підготовлено роз’яснення, згідно з яким ЗАТ і ВАТ до приведення у відповідність із нормами Закону статутів ( у період з 29 квітня 2009 р. до 29 квітня 2011р.) мають керуватися у своїй діяльності Цивільним кодексом України, законами «Про господарські товариства» , «Про цінні папери та фондовий ринок», підзаконними нормативно-правовими актами, які розроблені відповідно до вказаних законодавчих актів. Цими ж актами регулюються взаємовідносини товариства з акціонерами, інвесторами, органами державної влади та іншими особами. Роз’яснення затверджено рішенням ДКЦПФР № 237 від 17.02.2009р.
Акціонерні товариства, які починаючи з 29 квітня привели свою діяльність у відповідність до Закону «Про акціонерні товариства» мають керуватися у своїй діяльності цим законом та відповідними нормативно-правовими актами.
Необхідно звернути увагу, що прикінцеві та перехідні положення Закон України «Про акціонерні товариства» передбачають, що у разі якщо після набрання чинності цим Законом загальними зборами АТ, створеного до набрання чинності цим Законом прийнято рішення про зміну розміру статутного капіталу товариства, деномінацію акцій та емісію цінних паперів, таке товариство зобов’язане привести свою діяльність у відповідність із цим Законом та внести зміни до статуту та інших внутрішніх документів товариства.
Невнесення таких змін до статуту та інших внутрішніх документів АТ є підставою для відмови в державній реєстрації випуску цінних паперів цього товариства.
Розглянемо основні норми Закон України «Про акціонерні товариства».
В законі залишена норма щодо мінімального розміру статутного капіталу акціонерного товариства (1250 мінімальних заробітних плат виходячи із ставки мінімальної заробітної плати, що діє на момент створення акціонерного товариства). Але є нова вимога ст.15 Закону – обов’язковою умовою збільшення статутного капіталу акціонерного товариства є відповідність розміру статутного капіталу після його збільшення вимогам ст.14 Закону на дату реєстрації змін до статуту Станом на 01.06.2009 року статутний фонд в разі його збільшення повинен бути не менше 630 * 1250= 787 500 грн.
Однією з основних  новацій Закону є інший поділ акціонерних товариств за типами. Якщо зараз АТ поділяються на закриті та відкриті акціонерні товариства в залежності форми розміщення цінних паперів, то новим законом та Цивільним кодексом України передбачено поділ акціонерних товариств на публічні та приватні.
Кількісний склад акціонерів приватного акціонерного товариства не може перевищувати 100 акціонерів.
         Публічне акціонерне товариство може здійснювати публічне та приватне розміщення акцій.
         Приватне акціонерне товариство може здійснити тільки приватне розміщення акцій. У разі прийняття загальними зборами приватного акціонерного товариства рішення про здійснення публічного розміщення акцій до статуту товариства вносяться відповідні зміни, у тому числі про зміну типу товариства – приватного на публічне.
         Ця норма закону вимагає зміни повного найменування акціонерного товариства і відповідно його державної перереєстрації. Відповідно до Закону повне найменування акціонерного товариства повинно містити назву його типу і організаційно-правової форми, а саме, публічне акціонерне товариства та приватне акціонерне товариство.
         Прийнято рішення, що скорочена назва публічного акціонерного товариства буде зазначатись як ПАТ, а приватного акціонерного товариства, як ПрАТ.
 
Законом «Про акціонерні товариства» визначено, що усі акції товариства є іменними та повинні існувати в бездокументарній формі. Тобто акції на пред’явника повинні бути перереєстровані в іменні.
          Протягом двох років акції всіх акціонерних товариств повинні бути переведені в бездокументарну форму існування. Для цього потрібно :
·        прийняти рішення на загальних зборах по даному питанню,
·        провести  заміну свідоцтва в Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку та отримати нове свідоцтво про реєстрацію випуску акцій,
·        отримати новий код  цінних паперів,
·        заключити договори з депозитарієм та зберігачем,
·        провести дії по передачі реєстру акціонерів до зберігача,
·        відкрити рахунки у цінних паперах власникам.
Дана процедура займає достатньо багато часу ( від 3 до 6 місяців), тому не слід затримувати прийняття рішення по зазначеному питанню.
Наступний момент на який потрібно звернути увагу – це внесення змін до статуту. Протягом двох  років статути акціонерних товариств повинні бути приведені у відповідність  з вимогами нового закону.
         Новий закон дає широкі можливості підприємствам врегульовувати особливості своєї діяльності шляхом визначення в статуті та внутрішніх положеннях додаткових норм, які не передбачені законодавством. Багато статей закону містить посилання на вимоги, визначені в статуті або у внутрішніх положеннях товариства.
         Зокрема статут повинен містити такі відомості:
·        порядок повідомлення акціонерів про виплату дивідендів,
·        наявність переважного права акціонерів приватного товариства на придбання акцій цього товариства, які пропонуються їх власником до продажу третій особі, та порядок його реалізації,
·        спосіб письмового повідомлення акціонерів про проведення загальних зборів та про внесення змін до порядку денного зборів,
·        спосіб доведення до відома акціонерів результатів голосування на зборах,
·        конкретний спосіб обрання членів наглядової ради приватного товариства та випадки, коли припиняються повноваження членів наглядової ради та інше.
Акціонер товариства, статут якого не приведено у відповідність з нормами цього Закону, має право після закінчення дворічного терміну звернутися до суду з позовом про приведення статуту товариства у відповідність із цим Законом.
         Протягом 2-х років статути можуть приводитись у відповідність з вимогами Закону «Про акціонерні товариства» частково. При частковому приведенні статуту  акціонерне товариство залишається в старому правовому полі.
 
         Законом встановлюється поняття – ринкова вартість акцій та встановлюються вимоги щодо визначення ринкової вартості акцій:
·        Для акцій, які не перебувають в обігу на фондовій біржі (акції приватних товариств) ринкова вартість акцій визначається оцінщиком майна,
·        для акцій, що перебувають в обігу на фондових бірж ринкова вартість визначається відповідно до законодавства про цінні папери та фондовий ринок.
Наглядова рада АТ затверджує ринкову вартість цінних паперів.
Згідно з новим  законом за основу при визначенні вартості акцій під час викупу товариством  та в інших випадках береться саме ринкова вартість акцій, а не номінальна, як було відповідно до Закону «Про господарські товариства».
Наприклад,
·        АТ здійснює розміщення або продаж кожної акції, яку воно викупило, за ціною не нижчою за її ринкову вартість,
·        ціна придбання акцій за наслідками придбання контрольного пакету акцій не може бути меншою за ринкову ціну,
·        ціна викупу акцій не може бути меншою за їх ринкову вартість.
     Закон передбачає зміни в організації діяльності органів управління акціонерного товариства.
Законом змінюються порядок скликання загальних зборів акціонерів, розширюється перелік питань віднесених до виключної компетенції зборів, змінюється порядок голосування на зборах. 
         Акціонерне товариство зобовязане щороку скликати загальні збори (річні загальні збори).
         Річні загальні збори товариства проводяться не пізніше 30 квітня наступного за звітним роком.
         До порядку денного річних зборів обов’язково вносяться такі питання :
·        затвердження річного звіту товариства,
·        розподіл прибутку і збитків товариства,
·        прийняття рішення за наслідками розгляду звіту наглядової ради, звіту виконавчого органу, звіту ревізійної комісії.
Не рідше одного разу на три роки до порядку денного загальних зборів обов’язково вносяться такі питання :
·        обрання членів наглядової, затвердження умов цивільно-правових або трудових договорів, що укладатимуться з ними, встановлення розміру їх винагороди, обрання особи, яка уповноважується на підписання цивільно-правових договорів з членами наглядової ради,
·        прийняття рішення про припинення повноважень членів наглядової ради.
Загальні збори акціонерів проводяться на території України, в межах населеного пункту за місцезнаходженням товариства.
Кворум загальних зборів залишається без змін – не менше 60 %.
     Повідомлення про проведення загальних зборів здійснюється персонально та направляється адресату листом з описом вкладення та повідомленням про вручення. Лише в товариствах з кількістю акціонерів понад 1000 осіб оголошення про проведення загальних зборів публікується в офіційному друкованому органі ВРУ, КМУ або ДКЦПФР.
Посадові особи органів товариства та їх афілійовані особи не можуть бути представниками інших акціонерів товариства на загальних зборах.
Рішення на загальних зборах приймається простою більшістю голосів акціонерів, які зареєструвалися для участі в загальних зборах. Деякі питання приймаються ¾ голосів акціонерів від загальної  їх кількості, це такі питання :
·        внесення змін до статуту товариства,
·        прийняття рішення про анулювання викуплених акцій,
·        прийняття рішення про зміну типу товариства,
·        прийняття рішення про розміщення акцій,
·        прийняття рішення про збільшення та зменшення статутного капіталу товариства,
·        прийняття рішення про виділ та припинення товариства,
·        прийняття рішення про вчинення значного правочину, якщо ринкова вартість майна, що є предметом такого правочину становить 50 і більше відсотків активів товариства за даними останньої річної фінансової звітності.
Законом визначено, що у ході загальних зборів може бути оголошено перерву до наступного дня. Кількість перерв у ході проведення загальних зборів не може перевищувати трьох.
Голосування на загальних зборах акціонерного товариства з питань порядку денного може проводитися  з використанням бюлетенів, а в публічних товариствах -  в обов’язковому порядку.
Законом встановлено вимоги до оформлення протоколів загальних зборів та лічильної комісії, передбачена процедура прийняття рішення на загальних зборах методом опитування.
Акціонер може оскаржити рішення загальних зборів до суду протягом трьох місяців з дня його прийняття.
 
Закон надає широкі права та повноваження наглядовій раді та визначає особливості її створення та діяльності.
В акціонерних товариствах з кількістю акціонерів – власників простих акцій 10 осіб і більше створення наглядової ради є обов’язковою. Згідно із законом «Про господарські товариства» - в акціонерному товаристві де більше 50 осіб обов’язково створюється наглядова рада.
По закону «Про господарські товариства» члени наглядової ради обираються з числа акціонерів.
Відповідно до вимог закону «Про акціонерні товариства» члени наглядової акціонерного товариства обираються з числа фізичних осіб, які мають повну дієздатність.
Акціонер може мати необмежену кількість представників у наглядовій раді. Порядок діяльності представника акціонера у наглядовій раді визначається самим акціонером. Загальні збори товариства можуть встановити залежність членства у наглядовій раді від кількості акцій, якими володіє акціонер.
Є проблема при обранні представників від юридичної особи. Якщо юридична особа бажає замінити свого представника в наглядовій раді, потрібно переобирати всю наглядову раду.
Обрання членів наглядової ради публічного товариства здійснюється виключно шляхом кумулятивного голосування.
Кумулятивне голосування – голосування коли загальна кількість голосів акціонера помножується на кількість членів органу акціонерного товариства, що обираються, а акціонер має право віддати всі підраховані таким чином голоси за одного кандидата або розподілили їх між кількома кандидатами.
Законом визначена кількість членів наглядової ради :
·        Кількість акціонерів від 100 до 1000 – не менше 5 осіб,
·        Кількість акціонерів понад 1000 – не менше 7 осіб,
·        Кількість акціонерів понад 10000 – не менше 9 осіб.
Термін дії наглядової ради не може перевищувати трьох років.
Голова наглядової ради акціонерного товариства обирається членами наглядової ради з їх числа простою більшість голосів. Наглядова рада має право в будь-який час переобрати голову наглядової ради.
Наглядова рада за пропозицією голови наглядової ради у встановленому порядку має право обрати корпоративного секретаря. Корпоративний секретар є особою, яка відповідає за взаємодію акціонерного товариства з акціонерами та інвесторами.
 
Законом передбачено перепідпорядкування виконавчого органу акціонерного товариства.
Виконавчий орган акціонерного товариства може бути колегіальний (правління, дирекція) або одноособовий ( директор, генеральний директор). Членом виконавчого органу акціонерного товариства може бути будь-яка фізична особа, яка має повну дієздатність і не є членом наглядової ради чи ревізійної комісії.
Кількісний склад колегіального виконавчого органу, порядок призначення його членів визначаються статутом товариства. Голова колегіального виконавчого органу обирається наглядовою радою товариства, якщо інше не передбачено статутом.
Повноваження голови та членів виконавчого органу припиняються за рішенням наглядової ради, якщо статутом це питання не віднесено до компетенції загальних зборів.
     Якщо в товаристві відсутня наглядова рада, то її повноваження передаються загальним зборам. А питання скликання та підготовки загальних зборів передаються виконавчому органу.
Закон «Про акціонерні товариства» передбачає можливість обрання в товаристві ревізора, а саме, з кількістю акціонерів до 100 осіб може запроваджуватися посада ревізора (одноособовий орган), а в товаристві з кількістю акціонері понад 100 – обов’язково обирається ревізійна комісія.
Члени ревізійної комісії в таких товариствах обирається виключно шляхом кумулятивного голосування. Голова ревізійної комісії обирається  членами ревізійної комісії з їх числа простою більшістю голосів від кількісного складу комісії, якщо інше не передбачено статутом. Строк повноважень членів ревізійної комісії встановлюється статутом, але не може перевищувати 5 років. Обмеження щодо обрання членів ревізійної комісії виключно з числа акціонерів Законом не встановлено.
Це далеко не всі новели закону «Про акціонерні товариства». Закон встановлює і інші вимоги щодо значного правочину, збереження документів, припинення акціонерного товариства, які будуть розглянуті у наступних публікаціях.
Назад
НКЦПФР
В документВперед
НКЦПФР
Вверх